А ми рухаємося стопроцентово за заповітами Ілліча?

Как в воду глядит! В самом низу найдете кто же аффтор! Меня, признаться, удивило!
/з Помітками по тексту від Віталія/
Хто ж то й про кого так написав? чи не про нас нинішніх часом? 
"Здається. що маси запально добиваються свободи; в дійсності ж вони її завжди відштовхують і безкінечно вимагають від держави. щоб вона кувала ланцюги ( якщо людина керується емоціями. а не розумом - вона не вільна - Віт. Б.).Вони сліпо підкоряються найтемнішим сектантам і найобмеженішим деспотам (і при Януковичу можна було жити. долар по 8, а то якісь майдани - В. Б.).Пустодзвони, що бажають керувати масами й найчастіше рухаються вслід за ними (невже Тимошенко, Ляшко і Ко ведуть маси? Вони тільки намагаються крутити хвостом тих мас. що емоційно бажають хліба й видовищ. і того й іншого побільше- В. Б.)., збуджуючи нетерплячку й нервозність( усе щоб до завтра - В. Б.). змушуючи без кінця змінювати керівників зі справжнім духом незалежності( щось таких не прослідковується -В. Б.),Відучуючи тим самим від підпорядкування будь - якому керівнику( усі при владі - брехуни й крадії, одні ми маємо рацію- В. Б.)
Держава, який би номінальний режим у ній не був, є божеством. до якого звертаються всі партії (а де ж красти. як не у держави? - В. Б.) Від неї вимагають з кожним днем усе більшої регламентації й опіки, втілення щонайменших актів життєдіяльності в найбільш тиранічні формальності (незабаром і до виходку будемо ходити відповідно до закону чи акту. а не за правом випорожнення -В. Б. ) Молодь усе більше відмовляється від кар'єри, яка вимагає розуміння, ініціативи, енергії, власних зусиль і волі; найменша відповідальність її лякає. Обмежена сфера функцій. за які отримують платню від держави, її повністю задовольняє( бо знову ж можна щось поцупити. надати послугу, звичайно, небезкорисно- В. Б. )
Енергія й діяльність замінені у державних людей напрочуд марними особистими суперечками( між партіями, вищими посадовцями -В. Б. ), у мас- радістю й злобою дня (зайдіть у Фейсбук і почитайте -В. Б. ), в освічених якимось плаксивим, безсильним і невизначеним сентименталізмом і жалюгідними роздумами про прикрощі життя( особливо серед бюджетників - незадоволені геть усім - В. Б. ). Безмежний егоїзм розвивається всюди. Кожен в кінці кінців став займатися тільки собою(збудую хатку, посаджу деревце, народжу дітей - і пропади воно все пропадом. бо те все в Польщі чи де- інде буде. Скоріш би той безвіз -В. Б. ). 
Совість стає поступливою. загальна мораль знижується й постійно гасне (крали. крадуть і будуть красти. Висновки з е- декларацій -В. Б. ) Людина втрачає усіляку владу над собою, а той. хто не вміє володіти собою. засуджений згодом потрапити під владу інших( знову наші надмірні емоції щодо чергового месії -В. Б. )Це зниження моральності стає дуже серйозним, коли воно спостерігається в таких областях,як суд і нотаріат, у яких чесність була таким звичним явищем. як хоробрість у військових(ох. коли то було. а ще сюди додати усі інші силові структури. Хоча дещо є й позитиву- В. Б.). 
Змінити все це було б важкою справою. Необхідно було б насамперед змінити наше жалюгідне виховання( і навчання теж - В. Б. )Воно забирає всіляку ініціативу й усіляку енергію навіть у тих. кому це дано від природи. Воно гасить усілякі проблиски інтелектуальної самостійності, даючи молоді як єдиний ідеал ненависні конкурси. які не вимагають нічого, крім зусиль пам'яті, а це призводить до того. що розумовий розвиток починають вважати вищим за все. проте власне рабська звичка до копіювання робить її нездатною до виявлення індивідуальности й для власних знань( гляньте тільки на всі ті шоу - що в телевізії. що в житті-. й більш не буде ніяких питань - В. Б. )
Ця нездатність керувати самими собою й егоїстична байдужість викликають ту трудність. яку має значна частина європейських народів(дедалі їх усе менше- В. Б. ),- жити під ліберальними законами. однаково далекими як від деспотизму, так і від анархії( привіт з однієї сторони Сталіну. з іншої - Махну. середина поки що туманна- В. Б. ).
від Віталія Брудновського:
Хто ж так написав, ніби про нас нинішніх. Відстаємо від європейської думки на 100 років, що б хто там не казав. Писав це Гюстав Лебон у праці "Психологія народів і мас" у 1895 році!!! Чудова книга! Актуальна! Якою вона була свого часу й для Леніна, і для Гітлера. Де вони? Не те взяли вони з тієї книги. А ми? А ми рухаємося стопроцентово за заповітами Ілліча, правда, кебети не вистачає та й світ навкруги навіть дуже змінився.
Зняти пам'ятники з п'єдесталу - не значить витравити з мізків рабство.