вторник, 20 ноября 2012 г.

Почему и кто так голосовал? От Леся Подеревьянського

доморощенные политологи, пытающиеся объяснить те или иные результаты выборов просто пролетаю с треском Правильное объяснение дал известный Лесь Подеревьянський:

Лесь Подерв'янський: Я зрозумів, чому жлоби полюбляють гламур. Це настільки очевидно. Це фізичний закон, як Ломоносова-Лавуазьє. Жлоб, по суті, - корявий, а гла
мур - гладенький. Коряве тягнеться до гладенького по природі своїй, як інь до янь, холодне до теплого, мокре до сухого. Це закон. Тут нічого не поробиш. Чим корявіша країна, тим більше в ній гламуру, бо гламур - гладенький, лакований. У Парижі жоден мудак не купуватиме собі сумочку Louis Vuitton за 2 тисячі євро, бо Франція - гладенька країна, тому вона експортує гламур у коряві країни. Адже гладеньке на гладенькому з'їжджає, гладеньке чіпляється лише за коряве.
Стосовно Карла Маркса. Ми всі вивчали про боротьбу класів. А що таке класи у світі - це бідні й багаті. Бідні не люблять багатих - звідси боротьба. Але тут це накрилося мідним тазом. Тому що жлоби, насправді, - це клас, де багаті й бідні не мають жодного значення, бо бідний жлоб і багатий жлоб - все одно жлоби. Тому класова близькість бідного жлоба ближча багатому жлобу, а не бідному інтелігенту. Тому бідний жлоб завжди голосуватиме за багатого жлоба, а не за бідного інтелігента. Тобто бідний жлоб і багатий жлоб - це один клас, і Маркс пролітає.
20Больше не нравится ·  ·  · 

1 комментарий:

Анонимный комментирует...

У гламура есть два главных аспекта... это жгучий... стыд за нищее убожество своего быта и телесное безобразие. Во-вторых, это мстительное злорадство при виде нищеты и убожества, которые не удалось скрыть другому. (EMPIRE V) Виктор Пелевин

 

Форум инженеров по автоматизации, электроников и приводистов