IGBT модулі : дуже коротко "для чайников"

 IGBT модулі : на згадку..

Постійні пошукові роботи в галузі процесів виготовлення напівпровідникових кристалів, використання нових технологічних рішень призводить до неперервних еволюційних змін характеристик силових ключів. Революційні зміни пов"язані у першу чергу з технологіями тонких плівок, затосування яких дозволяє не тільки підвищити економічну ефективність виробництва, але й створити IGBT з принципово новими властивостями.
SEMIKRON — єдиний у світі виробник інтелігентних силових модулів IGBT із струмом до  3600 А. За основними технічними характеристиками напівпровідникові прилади  SEMIKRON, модулі IGBT в тому числі, крокують в рівень, навіть випереджають найближчих конкурентів  на 10–20%. SEMIKRON пропонує 5 варіантів технології виготовлення статндартних продуктів, до яких відносяться й  модули IGBT SEMITRANS, що дозволяє користувачу вибирати елемент, що найбільш повно задовольняє його вимоги.
Але лунають деколи розмірковування деяких технічних спеціалістів про те, що технологія  IGBT себе вичерпала, ... буцім-то всі параметри доведені до можливих фізичних меж, ... серйозних покращень не передбачається... Залишимо ж цих песимістів на дослідження психологам /або психіатрам/..
Модулі и транзистори IGBT перших розробок не мали чіткого розмежування по галузях застосування, компанії, що іх виготовляли, постійно працювали над комплексним покращенням параметрів. Це було виправдано, бо ранні зразки  IGBT модулів  мали відверто не найкращі енергетичні характеристики . Одначе в процесі розвитку технології виробництва IGBT з"ясувалось, що вигідніше покращити якусь одну з характеристик, навіть не на користь іншим та виробляти компоненти, що призначені для застосування в конкретних класах перетворювальних пристроїв.("заточених" під них, як це вимовляється на сучасному сленгу). В результаті з"явились класи транзисторів та   модулей IGBT, що відрізняються, як правило, частотними властивостями  (наприклад IR-івські Standard, Fast, UltraFast, пізніше до них додався WARP).
Однозначно визначити термін "стандартна технологія" до сучасної силової електроніки достатньо складно. Розвиток технологій напівпровідників відбувається настільки швидко, що ми не встигаємо помітити, коли "нове" стає "стандартним", а стандартне - геть застарілим. .
Далі будемо вести мову тільки про технології модулів IGBT в стандартних конструктивах з робочою напругою 600, 1200 та 1700 В.

Серед модулів з робочою напругою 600 В:
- серія 063 — стандартні Non Punch Through (NPT) IGBT;
- серія 066 — Trench Field-Stop (Trench 3) IGBT (транзистори з понаднизькими втратами провідності),

Серед модулів з робочою напругою 1200 В:
- серія 123 — стандартні Non Punch Through (NPT) IGBT;
- серія 125 — Ultrafast NPT-IGBT (транзистори с низькими втратами на перемикання),
- серія 126 — Trench Field-Stop (Trench 3) IGBT (транзистори з низькими втратами провідності),
- серія 12E4 — Trench (Trench 4) IGBT (транзистори з оптимальним співвідношенням між вартістю, електричними та тепловими характеристиками)
- серія 12T4 — Fast Trench (F-Trench 4) IGBT (транзистори з покращеними частотними характеристиками),
- серія V-IGBT — Trench (Trench V) IGBT (транзистори зі збалансованим співвідношенням між втратами на перемикання, втратами провідності та щільністю струму кристала), .

Серед модулів з робочою напругою 1700 В:
- серія 173 — стандартні Non Punch Through (NPT) IGBT;
- серія 176 — Trench Field-Stop (Trench 3) IGBT (транзисторы з понаднизькими втратами провідності),
- серия 17E4 — Trench (Trench 4) IGBT (транзистори з оптимальним співвідношенням між вартістю, електричними та тепловими характеристиками);
Основна мета виробництва такої гами компонентів - забезпечення максимально можливої кількості споживачів, отримання мінімальних втрат потужності в кожному класі пристроїв перетворювальної техніки.
/Для тих хто цікавиться історією, зняті з виробництва:
- серія 121 — ранні стандартні, е7пітаксіальна технологія, Punch Through (PT) IGBT;
- серія 124 — Low Loss NPT-IGBT (транзистори з низькими втратами провідності);
- серия 128 — Soft Punch Through (SPT) IGBT (транзистори з оптимізованими співвідношенями втрат провідності та перемикання ).
Перший у світі ізольований модуль IGBT SEMIPACK було розроблено спеціалістами фірми SEMIKRON.
До теперішнього часу у світі продано понад 100 млн таких модулів. /

Не будемо глибоко копати особливості технології виробництва модулів IGBT, відмітимо лиш, що основними параметрами, по співвідношенню яких визначаються властивості кристалу IGBT, його «спеціалізація», є напруга насичення,заряд затвора та енергія перемикання я.

В Таблиці 1 показано частотні діапазони для різних модификацій модулей IGBT.

Номинальна напруга 1200 В
12T4 — Fast Trench (F-Trench 4) IGBT	~	+++	+++	+++	~
12E4 — Trench (Trench 4) IGBT	~	+++	+++	+++	~
126 Trench Field-Stop (Trench 3) IGBT	+++	~
125 Ultrafast NPT-IGBT				+++	+++	~
123 (NPT) IGBT	~	+++	~
Fsw(kHz)	1...5	6...8	9...15	16...24	25...40	41...66

~ - Застосування є можливим, + - рекомендована область

Як видно з таблиці, Trench FS-IGBT мають мінімальні втрати провідності, UltraFast NPT-IGBT — мінімальні втрати перемикання, а Trench 4-IGBT , V-IGBT — це компромісні типи транзисторів з оптимальним співвідношенням статичних та динамічних характеристик . Всі наведені класи транзисторів характеризуются додатнім температурним коэффіціентом напруги насичення, що дозволяє використовувати їх паралельне з"єднання.
Тому на пграктиці можна виділити  три основних типи пристроїв, що вимагають оптимального співвідношення визначених параметрів:
1. Низкочастотні перетворювачі (вітрогенератори, конвертори для енергосистем, що використовують енергію сонця, деякі типи джерел безперебійного живлення, тяговий електропривод) — для даних застосувань головними є втрати провідності;
2. Імпульсні перетворювачі (частотні приводи, мостові інвертори деяких типи джерел безперебійного живлення) — для цих эзастосувань головними є втрати провідності та перемикання одночасно;
3. Високочастотні пристрої (системи індукційного нагріву, зварювальне обладнання, резонансні інвертори) —для цих эзастосувань головними є втрати на перемикання.

  Рис.1 Області застосування модулів IGBT.

Серійні стандартні модулі IGBT SEMIKRON в залежності від типу корпусу мають наступні значення внутрішньої розподіленої індуктивності силових ключів L_CE:
• SEMITRANS 2 (34х94 мм): L_CE < 30 нГн;
• SEMITRANS 2NI (34х94 мм): L_CE< 25 нГн - залишився тільки один тип;
• SEMITRANS 3 (62х107 мм): L_CE < 20 нГн;
• SEMITRANS 4 (62х107 мм): L_CE < 20 нГн;
• SEMITRANS 6/7 (45х105 мм): L_CE < 60 нГн.
Окрім звичних модулів, випускаються ще серії MiniSKiiP, що є унікальними за своїми конструктивними параметрами. SEMIKRON також випускає модулі CIB в стандартних корпусах.
Серія таких модулів називається SEMITOP, але в цій статті про них мова не йшла /частково див. тут  -про SEMITOP /.

Задля поглибленого вивчення матеріалу можемо порекомендувати тільки самостійно походити по сайтах виробників модулів IGBT, оскільки свіжих статей з порівняльним аналізом   модулей IGBT у відкритих публікаціях не помячається.


  

за кого голосовать 26 октября и почему

Рациональная агония Второй украинской республики: за кого голосовать 26 октября и почему

Юрий Романенко, "Хвиля"

Итак,  приближается тот светлый день, когда многие побегут баранчиками на избирательные участки, чтобы совершить свой «гражданский долг». Но поскольку в этой стране уже давно сложно понять, что происходит, то многие ждут инструкций за кого голосовать. Я вам такую инструкцию дам, исходя из своего понимания ситуации.

Скажу сразу, в следующие годы большинство из вас будут жить хуже. Вы будете страдать от холода, голода, болезней, потери ваших близких, а кое-кто умрет героической, но, чаще всего, не очень смертью.

Еще я вам скажу, что сейчас эти выборы ничего не изменят принципиально, поскольку эта игра идет по старым правилам, в рамках старой умирающей политической системы и, преимущественно старыми политическими игроками. Ряд старых политических обезьян вылетят из обоймы, другие продлят свое существование на не очень продолжительное время путем инъекции столбовых клеток комбатов, волонтеров, активистов, которых растащили по своим спискам. По моему разумению, если на кучу говна положить пару вишенок, то говно не станет тортом, но таковы наши реалии, такова система в которой мы живем. Большие процессы всегда обладают огромной инерцией, потому что в них задейстованы милллионы, миллиарды людей. И каждого из нас несет эта огромная река человеческих стратей независимо от наших желаний. Но это не значит, что эту реку нельзя переплыть, что нельзя реализовать свои цели, что нельзя измениться к лучшему. Как раз наоборот, все возможно, если смотреть на происходящее не с точки зрения маленькой человеческой жизни, а с точки зрения большого организма, коим является наши социум. 26 октября наш социум делает еще один маленький шаг вперед. Приведет он нас в пропасть или к светлому будущему зависит от последующих шагов, но победа или поражение Украины будут закладываться, в том числе и 26 октября.

Именно исходя из этого критерия нужно делать выбор 26 октября. Суть выбора 26 октября заключается в закладывании той конфигурации, которая будет добивать Вторую украинскую республику. Здесь неважны персоны и конкретные фамилии. Важно соотношение сил. Оно определяется тремя группами факторов:

а) Внешние игроки
б) Олигархи
в) Субъективизирующиеся массы, которые в страданиях обретают в этом кризисе осознание своих целей.

В конечном итоге, для нас ключевым является определение внешней конфигурации, которая обеспечит нам перспективу на десятилетия вперед. Точно также, как каждый из нас часть большой реки, которая движется к горизонту, Украина является маленькой частью большого океана, где есть свои континтенты, подводные течения и ураганы. Наша задача заключается в том, чтобы оказаться в лагере победителей в этом мировом кризисе. Победителем будет Запад, имеющий ряд критических преимуществ перед конкурентами. Их несколько:

1) Финансы
2) Технологии
3) Военная мощь.
4) Уровень организации

5) Универсальная идеология.

Флагманом западного блока являются США, значит, мы должны ориентироваться на Америку. Повторюсь, мой выбор не связан с тем, что лично мне нравятся США. Он связан с тем, что они имеют большие шансы победить своих конкурентов. Если бы эти шансы были больше у России, то я бы призывал ориентироваться на Россию, или Китай, или Бразилию. Однако, сегодня наш выбор предельно сузился.

Во-первых, у России нет никаких шансов на победу из-за ее текущего состояния.
Во-вторых, она находится с нами в состоянии войны. С этим связана наша долгосрочная цель — политический, экономический и, если хотите, мировоззренческий разгром путинской России. Пока она существует, мы не будем чувствовать себя в безопасности. Это дилемма, которая стояла перед древним Римом, когда он осознал, что его интересы экзистенциально противоречат интересам Карфагена. И дальнейший рост не был возможен для Рима, пока Карфаген не был разрушен. Отсюда вытекает мой хэштег ‪#‎КРМДБР ‬(‪#‎КарфагенРусскогоМираДолженБытьРазрушен‬), который я запустил недели полторы назад и многие его уже подхватили.

Качественные изменения в пространстве Восточной Европы и конкретно в Украине невозможны, пока на востоке существует упырь РФ, который в лучшем случае консервирует статус-кво, а в худшем препятствует модернизации Украины. И если Россия устами своих высших чиновников может себе позволить заявлять, что Украина это «ее часть» и она не допустит невыгодных для себя изменений, то это дает нам карт-бланш на формирование противоположной позиции — если мы хотим измениться в лучшую сторону, а Россия нам это мешает сделать, то такая Россия должна исчезнуть. Это рациональное следствие вытекающее из корня наших рациональных интересов — создать устойчивые государственные институты, которые помогут сформировать климат развития в Украине, будут созидать гуманитарный капитал, обеспечивать эффективное использование природных ресурсов, и, наконец, будут способны защитить этот народ настолько, насколько это нужно, чтобы он раскрыл в полной мере свой огромный творческий потенциал. Вот наша повестка на следующие 50 лет. Это суть.

И, если мы удачно закрепимся на орбите Запада, то в этом случае, даже если мы проиграем войну с Россией сейчас, то стратегически мы выиграем, потому что оказались в правильной коалиции. Так поступила Румыния в 1916 году, которая проиграв все ключевые битвы Первой мировой Астро-Венгрии, Болгарии и Германии, но по итогам Трианонского мирного договора увеличила в два раза свои территории. Как Испания и Турция во время Второй мировой, когда они не вошли в игру на стороне Гитлера и больше выиграли от этого, чем потеряли.

Это означает, что в наших органах власти должно увеличиваться количество сторонников такого курса и уменьшаться число его противников. Посмотрим на избирательные списки.

Блок Петр Порошенко — продукт старой элиты, которая хочет оставить все как есть. Это ходячие компромиссы, которые становятся бескомпромиссными только когда речь заходит о бабле. Способны ли они на четкий внутри и внешнеполитический курс? Нет.

Батьківщина — еще один такой же продукт, который уже очень сильно протух. Через Тимошенко завязан на Россию.

Блок Ляшко — еще одна попытка налить новое вино в старые меха. Кто-то может толком сказать какие взгляды у Ляшко? А назвать первую десятку его партии? А спонсоров? В общем, еще один флюгер нам не нужен.

Дальше совсем просто:

Оппозиционный блок, Сильная Украина, КПУ — пророссийская ориентация, нафталин, предатели и мародеры. Давай, до свидания

Партия Гриценко — идеологию этой политической силы можно было бы охарактеризовать строчкой нашего гимна «Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці”. Мне не нравятся вечные причитания и виктимность.

«Свобода» — она утонет точно также как и КПУ. И по тем же причинам. Свобода является типичным примером политического бизнеса, где в конечном итоге избиратель платит ловким шулерам за все. Итоги ее деятельности хорошо отражаются на ее рейтингах и слава Богу.

Самопомич — если собрать вместе хороших людей и сказать им «візьми і зроби”, то это не гарантирует автоматически успех предприятия. Украине нужны не хорошие люди во власти, а жесткие, прагматичные циники с хорошим понимания мировых процессов, связями в глобальной элите. Не вижу этого в Самопомочі, которая является политической силой ориентирующих людей на локальную повестку. Однако в борьбе концептуальных и локальных политических сил неизбежно победит концептуальная, поскольку ее повестка включает любые локальности. Это означает, что как только в Украине появятся концептуальные силы ( а мы уже близки к этому), то «Самопоміч” провалится в их повестку. Поэтому — нет. Хотя, если хотите насолить старой-новой власти, то можете отдать свой голос за них.

Правый сектор — не существует политическая сила, лидеры которой не ведут свой список на выборы. Ярош пошел на выборы по мажоритарке. Это рационально с точки зрения желания попасть в Раду, но в моем понимании политический лидер должен вести за собой партию, разделяя с ней все поражения и победы. Однако, я не могу скрыть, что ряд публичных персон ПС мне симпатичны. Поэтому я призываю киевлян проголосовать за Борислава Березу из ПС, которого считаю одним из лучших политических спикеров Украины на сегодня. Раде нужны депутаты, которые принесут туда драйв и взбаламутят это гнилое болотце.

Таким образом остается Народный фронт. Вот за него я призываю голосовать исходя из той повестки, что обозначил выше. Лично у меня нет никаких иллюзий в отношении тех персон, которые мы видим в избирательном списке. Ни Турчинов, ни Яценюк не вызывают у меня каких-либо симпатий. Как говорится, в хорошей семье не без Пашинского. Но есть одно но. Яценюк — это фигура, выступающая гарантом под сделки с США. Под него американцы дают средства и поддержку, а это то, что нам нужно. Нам необходимо как можно больше противовесов для российской партии в Украинской политике. Поэтому на этом этапе нужно отдать голоса в пользу Народного фронта. Яценюк и К это первые ступени для взлетающей ракеты Украины. Они отвалятся, как только будет использован их ресурс.

Есть еще один важный аргумент. Я лично знаю несколько человек из списка Народного фронта, которых я могу назвать патриотами-технократами. А именно технократическая элита в конечном итоге приведет нашу страну к процветанию в районе 2035-2040 годов.

Итак:

Dmitry Tymchuk — мой друг и высокий профессионал. Он досконально знает армию, а армия и флот это наши лучшие союзники в последующие годы.

Anton Gerashchenko — мне знаком еще с университетской скамьи. Он обладает гигантской работспособностью, острым умом и невозмутимостью, которая вкупе с оптимизмом очень важны для любого политика и государственного деятеля.

Сергей Высоцкий — прекрасный журналист и человек с жизненной позицией, обкатанной в горниле Майдана.

Завести в новую Раду этих и других достойных людей внесет здоровую струю оптимизма, патриотизма и адекватности в тот гадюшник, коим будет новый парламент. Он не проживет долго. Так давайте же ему поможем прожить ярко, сделав еще один шаг к формированию условиях для реализации наших долгорочных целей. В общем, пришло время сказать: «Шура, запускайте Берлагу»

P.S.: Еще раз поясню логику выбора. Нужно постоянно выбивать из системы наиболее сильного игрока, чтобы не дать ему установить монополию на власть, что в наших условиях приведет к продолжению и консервации агонии. Я за управляемую, рациональную агонию Второй украинской республики.

Именно поэтому я в мае призывал голосовать за Порошенко против Тимошенко, сейчас против Порошенко, Тимошенко, регионалов за Народный фронт и так далее. Политическая игра не требует сантиментов, если хочешь добиться своего.

Задача Жиронды привести к власти якобинцев, задача якобинцев через радикальный термидорианский разворот порвать с прошлым, чтобы потом потерять власть, расчистив поле для стабилизирующего режима Бонапарта.

Мы на первом-втором этапе Жиронды и не нужно противиться логике исторического процесса. Вы можете плеваться, проклинать судьбу, плакать и плеваться, но логику процессов уже не остановить. Потому выбирайте оптимальные варианты так, чтобы мы прошли через эти потрясения как нож сквозь масло. Это, конечно, не по-украински, мы предпочитаем страдать долго, бессмысленно и виктимно, но этот кризис прекрасный шанс изменить наши практики, чтобы стать более сильными и другими.

Source: Хвиля

SKM100GB12T4 - Trench 4 IGBT

хто питав його характеристики російською? ось тут, на трьох сторінках:
Модуль SKM100GB12T4   - Trench 4 IGBT

Предельно-допустимые характеристики (если не указано прочее значение, то полагается температра корпуса Tc = 25 °C)ОбозначениеНаименованиеУсловия снятия характеристикиЗначениеЕдиница измеренияIGBT-транзисторVCESнапряжение коллектор-эмиттер при замкнутом затворе с эмиттеромTj = 25 °C1200ВICток коллектораTj = 175 °CTc = 25 °C160АTc = 80 °C123АICnomноминальный ток коллектора 100АICRMповторяющийся максимальный ток коллектораICRM = 3 x ICnom300АVGESнапряжение затвор-эмиттер при замкнутом коллекторе с эмиттером ± 20Вtpscустойчивость к коротком замыканиюVCC = 800 В;    VGE <= 15 В;VCES <= 1200 ВTj = 150 °C10мкс     Tjтемпература перехода - 40 ... + 175°CОбратный диодIFпрямой токTj = 175 °CTc = 25 °C121ATc = 80 °C91AIFnomноминальный ток 100AIFRMмаксимальный повторяющийся прямой токIFRM = 3 x IFnom300AIFSMпрямой ток перегрузкиtимп = 10 мс; синусоидальная форма; Tj = 25 °C550ATjтемпература перехода - 40 ... + 175°CМодульIt(RMS) Tterminal = 80 °C200ATstgтемпература хранения - 40 ... + 125°CVISOLнапряжение испытания изоляциипеременное напряжение 50Гц, 1 минута4000В

Кацапський потяг... нарис з вагону

без комментов!

ЖЕЛЄЗНО ДОРОЖНОЄ

• НАПИСАВ  ДЗВІНКА ТОРОХТУШКО
• ОПУБЛІКОВАНО В ВСЯКЕ РАЗНЕ
• ДРУК
• E-MAIL

7ЖОВТ.

/від Дзвінка Торохтушко/ 

Сіла не в той потяг. Но час, концентрований, як розчинна кава. І тисне, як на розмір менші туфлі...
Кацапський потяг - ето шото! Ще на підході до дверей вагона у тебе рождається мічта.Глобальна. Шоб Львівська залізниця викупила  всі рельси, шпали і вагони во всьом мірє і поставила провідницями милих і улибчивих львівських панянок. Бо в кацапському потязі, у дверях вагона стоять нащадки конвоїрів столипінських вагонів у помятій формі, з потухшими глазами, сєримі ліцамі і манєрами прапорщика. Вони готові тебе репресірувать, а як нє, то запресувать в любий момєнт.
- Мєста дзєвятає, ніжняя полка. Праходзім бистра! Праважающім нєльзя!

- Я щас вийду, - каже Оля і заходить зі мною. Проводніца провожа нас взглядом бультер'єра. Запомніла і отиграється потом - к гадалкє нє ході.
У вагоні душно, вікна не відкриваються, бо наглухо закручені огромними шурупами. Шо, кстаті, дуже практічно : на них вішають куртки, оскільки на місці гачків для одягу є тіко дирки. Для тарганів, навєрно. І , шоб бумажки з канфєт запихать.
На моєму місці сидить кацап. І по його романтічеському взгляду в окно видно, шо звільнять він його не збирається. Но Оля волшебним словєсним пєндальом отправляє його геть. У нього з правадніцей начинає форміроваться обща платформа желєзнодорожного битія і зрєєт общий состав прєступлєнія протів мене.
В купе заходить наш солдат з купою наплічників. Кацапа перекошує, як паркан во врємя бурі.Чоловік, коло вікна навпроти підривається і помагає солдату розпихати рюкзаки, я теж піднімаю полицю,- я ж то налєгкє їду. Розташовуємось. Олі - па-па, потяг їде...Знайомимось. Чоловік коло вікна - дядя Толя, солдат - Рома, сам з Волині, живе на Львівщині,воював в АТО.Кацап одвернувся від нас, ноги в прохід виставив і нєрвнічає, бо народ ходить і він мусить крутитись, як дзига сюда-туда. Прийшли ще двоє наших військових, ледве встигли в останній вагон вскочити, розташувались на бічних полицях.Андрій і Сергій. Теж їдуть у відпустку з АТО, були під Пєсками. Хлопці витомлені. Не так боями, - звикли вже, - як добиранням додому. Дві доби добираються.Транспорту немає, квитків немає...А відпустки - 10 днів всього.  А в Роми місяць тому синочок народився, і донечці - 2 роки.
- Кришу знесло, - каже. - Оце ходив у Харкові по ринку і купував дітям все підряд.Нащо - не знаю. Просто після зеленки, сєпарів і боїв, - воно все таке гарне і кольорове.
- Точно, - каже Андрій.- В нас там все буро-зелене. Цвєта появляються тільки, коли контужений. Або, коли дівчонки-волонтьорки приїдуть. Бляцькі кацапи! Хулі їм од нас нада, блять?
- А хулі ви піндосов на Данбас прівєлі і гєнацид устроілі са сваєй хунтой? - Дальнозоркий такий попався  кацап.- Зачем в Маріуполь ввєлі двє дівізіі марскіх котіков? ППЦ!
Охуєй і почувствуй себе охуйожиком !
- Морське мяу!, - кажу. Дядя Толя рже:
- Чувак, -каже,- как маріуполєц говорю : там із іностранцев токо ваши брехливі собаки да дві брігади молдаван сидять. Надіються, шо стройка возобновиться.
_ Да ви нам завідуєтє. Вот імєлі би ви такова Путіна...
- Ой, блять, - перебиває його Рома. - Ми б його уже всьой Україной імєлі.
- І шото мені підказує, шо у нас все попереду, - каже Андрій.
Тут набігли дві молодички з кульками провізії і таким співучим прононсом, котрий  існує лише в околицях Нью Санжар на Польтавщині.
- Оцежь-бо, хльопчики наші дорогенкі, защитніки зольотенькі, та дайте ми вас хоть покормимо у дорозі. Да ото грошима трохи підсобимо, єслі шо. Ото бультебродики з грудінкой, да гурки свої, домашні некроплені, та осьо сметанка зо своєї корови, та кехвірю осьо до вареничків...
- А у мене помидорчики, да синенькі з чусничком. Ото їжте, хльопчики на здоров'ячко. Да хай ті москалі повиздихають шамашедші. Такої біди наробили...
Кацап, як от удара елєктрічеським скатом дьоргається :
- А ви не думаєтє, што ви мнє псіхіку травміруєтє?
Жіночка з Нью Санжар нависає над ним, як тінь справедливості.
- Я тебе харцизяку січас як травмірую!...Так отпиздю, шо рідна мама не узнає і жінка бросить, шоб з уродом не мучитись...
Кацап біжить до купе проводніци. Тут дзвонить мій муж. Ну, і розмова у нас : а що там на базі, а як там наші кіборги, та бережіть себе і хай вас Бог береже...Андрій і Сергій відклали канапки. Короче, от від них я і почула все, що мої правосєки від мене приховують. Хлопці воюють пліч-о-пліч у тих Пєсках. Але то таке. Бо кацап вернувся.
 Правадніца - женщіна сурова і годамі єзженая в поєздах дальнього слєдованія:
- Хахли! Ви мєшаєтє спакойно єхать русскому пасажиру і гражданіну Рассії в русском поєздє!
У дяді Толі глаза виразілі сложний спєктр чувств, у Роми бутєр завис надкушений, з улибкой чеширского кота, а я зловісно так спитала, у предчувствії, шо проведу я, мабуть, ночку в обізьяннікє :
- Перепрошую дуже : повторіть, будьте такі ласкаві, щойно проголошену вами сентенцію...
Хлопці лягли. Покотом. У ржачну паузу, навєрно, закрався вірус, бо зависла вона надовго. Як і правадніца.
- Гражданін, ідітє к начальніку поєзда, - рявкнула вона і щезла. Кацап пішов. Ну от дивне створіння. Залізло б собі на свою полку і щолкало б там арахіс. Так нє, воно ж руске. Домінірующе, блять. Пішло у длінних єбєнях поїзда шукати на гамні сметану . Вернулось з начальніком : мужичонкой под піїсят і принявшим пару раз по сто, судя по перегару, з обвислим пузом, бєгающими глазками і єбалом проходімца.І з яким-то мінтом.
Мєнт - осторожний. Сходу заняв позу нєловкого положенія, типу : я тут ішов посцяти, но злі кацапи мене здурили, шо туалєт - сюда і переминався з ноги на ногу.Тіпа, бачте : ось із дудочки скоро закапає.
- Гражданє, - прогудів начальнік.- Вєдітє сєбя нармально. Ви в руском поєздє находітєсь. Ето, как в посольствє. Ви в гостях здєсь. Здєсь - тєріторія Россіі.
Бля-а-ать! Порвав, як тузік грєлку.
- Тоїсть, - кажу, - получаєцця, шо ми передвігаємся Україною на желєзной плітє, котора тєріторія Росіі?
Вопше, такого охуєжа на ліцах народа я ще не бачила.
Не знаю, чим би воно там закінчилось, но як-то рєзко встав дядя Толя і бистро тицьнув мінту під ніс якусь корочку. Навєрно, красіву і на ній було написано шото умне і строге, як на шумерських табличках. Бо мєнт момєнтально виструнчився, як тополь на Плющіхє. Причом, шо його сплющило було видно невооружонним глазом.Да, то, навєрно, була шумерська табличка, або дудочка сработала, но мєнт бистро повів всіх кацапів геть.
А потом наш поїзд зупинили на якісь сільській остановці для некрасівих  престарілих поїздів , предназначених для льготніків і пєнсіонєрів, і попри нас їхав вантажний потяг. З таким вантажем, шо ми всі хотіли, шоб він був безконечним.Вернувся кацап. Угрюмий донємогу, заліз на свою полку, поклав туфлі під подушку(!) і начав гризти там солоний арахіс, громко щолкая і вздихая. Несолоно хлєбавши, короче. Наступні 4 години дороги він тихо і молчаліво ізображав там обіжений піздєц. З такою радістю я давно не дивилась у вікно потяга.А повз вікна пропливали платформи з повишенієм потенціала нашої армії. Рома розплакався. Каже : де вони, блять, були, коли їх так не хватало під Щастям, Іловайськом, Дяковим...
Но в ітогє всьо закончилось харашо. Прийшла суперввічлива провідниця і спитала, чи не хочемо ми чого. Принесла чай і пічєнькі, дивилась на дядю Толю глазамі дохлої рибки. Потім хтось врубив музику. Кацапську. А зря. Але то таке. За кілька хвилин ( спасибі, Татуся!) ми вже слухали Братів Гадюкіних.І (вибач, Татусю Бо - бо  я подарувала альбом Ромі.  Син в людини народився ж))).Но ще я со своєй харошей дікциєй і дікторським досвідом прочитала хлопцям трохи шедеврів наших рєпкінців(у дяді Толі був нет). А вопше дядя Толя - фан Рєпки і респектує Мурзіка і Дєдушку. Хлопцям сподобались перли Богдана Грубича. А про мене вони сказали, шо ,тіпа ,заумна, но прікольна, а Татуся женствєнна і хозяйственна. Но все-одно, в ітогє я роздавала автографи на візітках Яроша. Ну не було більше на чому, так сложилось...Кацап при цьому нєрвно кутався в ковдру з головою. Може морозило його, тімпіратура яка, чи , просто, якась трясця напала. А може, - нєрви. Но мовчав. Видно, дойшло , шо лом - орудіє самоходне і високоточне. І приводиться в робоче состояніє льогкім двіженієм рукі.
А ще я хлопцям сюрприз в Тернополі зробила. Нє, не тим шо зійшла з поїзда... Вони ото понабирали в дорогу пивної бовтанки відомого виробника. А я подзвонила подрузі і попросила піднести до поїзда нашого тернопільського пивка. Бо хороші хлопці мають пити хороше пиво.
А найліпше пиво, і, вопше,  всьо найліпше -  у файному місті...
Таке от буває в дорозі. А я думала : не на той потяг сіла...

Редаговано в Вівторок, 07 жовтня 2014 18:1